Розпочала роботу Міжнародна конференція: "Право власності: європейський досвід та українські реалії"

– Правильне тлумачення фундаментальних засад захисту права власності згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод та застосування відповідної практики Європейського суду з прав людини стає поштовхом до правильного вирішення судами спорів на національному рівні, – Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк
22.10.2015

На цьому Ярослав Романюк наголосив у вступному слові під час Міжнародної конференції «Право власності: європейський досвід та українські реалії», що відбувається у Верховному Суді України 22–23 жовтня 2015 року.

– Право приватної власності, його дієві гарантії, надійний і ефективний судовий захист стоять у ряду найважливіших атрибутів правової демократичної держави, – наголосив Голова Верховного Суду України, – однак наразі ще не можна з упевненістю говорити про те, що українське законодавство досягло досконалості в питаннях регулювання права власності та забезпечення реальних гарантій прав власників. Ця сфера перманентно удосконалюється, зазнає змін, і часом – кардинальних.

Оскільки більшість осіб у разі порушення права власності воліє захищати його шляхом звернення до суду, то це, зауважив Ярослав Романюк, вимагає від суддів, які розглядають такі спори, високого професійного рівня теоретичної та практичної підготовки, вміння визначати характер спірних правовідносин, правові норми, що їх регулюють, а також правильного та однакового застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.


Звертаючись до міжнародних експертів, колег-суддів, представників юридичної науки, гостей форуму, Голова Верховного Суду наголосив, що обговорювана тематика – надзвичайно важлива, адже власність посідає особливе місце в суспільному та приватному житті громадян. Практично кожна людина протягом свого життя стикається з тими чи іншими проблемами, пов’язаними з її власністю. Крім того, власність – це той базис, який гарантує життєздатність економіки держави, забезпечує існування і розвиток суспільства загалом.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Перший протокол до Конвенції, які, таким чином, стали частиною нашого національного законодавства і якими право власності захищається на міждержавному рівні. Крім того, нагадав Голова Верховного Суду України, вітчизняні суди зобов’язані застосовувати при розгляді тих чи інших справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Усе це в сукупності вимагає від суддів розуміння та правильного застосування і норм національного закону, і практики ЄСПЛ, а також – правильного тлумачення висновків ЄСПЛ, які Суд дає у своїх рішеннях. На жаль, констатував Ярослав Романюк, трапляються випадки, коли ця практика не застосовується українськими судами, або застосовується невиправдано чи формально.

Нині ж Україна стикається з новими викликами і загрозами.

На законодавчому рівні (Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») визначено, що з 20 лютого 2014 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – тимчасово окуповані. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 5 цього Закону), зокрема, й гарантій щодо охорони права власності суб’єктів і публічного, і приватного права на тимчасово окупованій території (ст. 11 цього Закону).

Так само, починаючи з 2014 року, сотні тисяч наших співвітчизників із зони АТО були змушені полишити власні домівки, тобто практично втратили своє майно, а суб’єкти господарювання – і налагоджені підприємницькі зв’язки, тож рано чи пізно держава отримає велику кількість судових справ, ініційованих суб’єктами, які втратили свою власність у зоні АТО чи під час тимчасової окупації Автономної Республіки Крим.

Чи має вітчизняна судова система досвід практичного втілення в життя гарантій захисту права власності в подібних умовах? Зрозуміло, що ні. У зв’язку з цим і у практикуючих юристів, і у суддів прогнозовано виникає та виникатиме в подальшому немало запитань.

Тому Голова Верховного Суду України висловив упевненість, що сьогоднішній захід відкриває для її учасників широкі перспективи. Зокрема, для представників української сторони цікаво й корисно ознайомитися з європейською судовою практикою щодо втручання держави в право власності, з досвідом і практикою країн Європи, які раніше вже стикалися з проблемами, що наразі постали перед Україною, і мають власні шляхи вирішення цих проблем. Не менш цікавими, на думку Ярослава Романюка, будуть і питання захисту права власності згідно з українським законодавством, адже справи цієї категорії різноманітні, мають свою специфіку і є одними з найпоширеніших у судах.

Висловлюючи вдячність міжнародним експертам, які люб’язно погодилися взяти участь у конференції, Голова Верховного Суду України підкреслив, що Україна завжди уважна до зарубіжного досвіду в різних сферах, адже прагне убезпечитися від помилок та запозичити позитив, і висловив сподівання, що думки, озвучені на конференції, будуть не тільки цікавими з теоретичної точки зору, а й корисними для практичного застосування.

Захід проходить з ініціативи Верховного Суду України за сприяння ОБСЄ, Проекту ЄС «Підтримка реформ в сфері юстиції» та юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Голова Верховного Суду України висловив вдячність послу ОБСЄ, координатору проектів ОБСЄ в Україні пану Вайдотасу Вербі, керівнику Проекту ЄС Віргіліусу Валанчусу, професорам і науковцям кафедри цивільного права КНУ за допомогу в організації заходу.